До того, як я стала мамою, я вважала термін «материнське почуття провини» просто безглуздим. Чому всім цим чудовим мамам спало на думку, що вони недостатньо добрі?! Адже очевидно, що вони були обрані найвищим провидінням стати матерями дітям, даним їм Богом! Тож звідки береться така проблема?
Ха-ха-ха… це натяк — тепер і я борюся з материнським почуттям провини.
У той період, коли ви виношуєте дитину і поринаєте у світ виховання дітей, ви дізнаєтеся, що існує стільки ж думок та методик, скільки людей у цьому світі. Спочатку це мене шокувало! Вже починаючи з вагітності та пологів, мами мали сформовану думку (і люто її обстоювали) про найнеоднозначніші речі. Природні пологи чи кесарів розтин? У лікарні чи вдома? Грудне вигодовування чи молочні суміші? Сповивати чи ні? Спати малюкові у своєму ліжечку чи з мамою? До того ж, напевно, найнезрозуміліше з усього перерахованого — фруктове та овочеве пюре чи цілісні фрукти та овочі?
Через недосвідченість я вважала, що материнське почуття провини — абсурдне, хоча в якомусь сенсі я мала рацію. Оскільки ви були надприродно обрані стати батьком своєї дитини, ви ідеальна мама для свого малюка. Однак, куди б ви не звернулися, ви зіткнетеся з деякими серйозними помилками, що зачаїлися в найвидніших місцях материнських блогів, у доброзичливих коментарях і навіть у добре обґрунтованих думках, через які вірити в суверенітет Бога стає трохи складніше, ніж я спочатку думала.
Помилка №1: Ви можете бути ідеальними батьками
Скажіть разом зі мною: ІДЕАЛЬНИХ БАТЬКІВ НЕ ІСНУЄ. Трохи голосніше, щоби почули всі!
Ви грішники. Я грішниця. Кожен із батьків, що коли-небудь ходив цією землею, був грішником. Яка втіха! Ви у хорошій (або поганій, дивлячись як на це подивитися) компанії! Це означає, що ви не зможете ідеально виховувати дітей, незважаючи на те, що можна побачити у стрічці Instagram чи Facebook.
Щодо мене, то я — велика мрійниця і невиправна оптимістка. Я не вмію правильно розраховувати час на речі, які я хочу зробити. У цій сфері мене найбільше мучать мої власні плани. Я хочу проводити з дитиною різні заняття, радувати її, давати їй повноцінне харчування, наскільки я здатна, але я маю зупинитися і запитати себе, для кого я насправді це роблю.
На жаль, я зі своїми намірами витрачаю на це дуже багато часу.
Отже, я дозволяю вам (і собі) відмовитись від помилки про ідеальне виховання дітей. Запитайте Бога, що Він хоче, щоб ви робили впродовж дня, як мама, і робіть це. Коли ви зазнаєте невдачі (а так воно і буде), заспокойтеся в Його спокутній благодаті і вірте, що Він є Господом над усім.
Помилка №2: Все потрібно робити «правильно»
Так, так, так, буде добре, якщо ви виховуватимете дітей правильно.
Хоча є один нюанс: ніхто не знає, що таке правильне виховання.
У нашій культурі не прийнято опротестовувати міфи, що й дозволяє їм жити далі. Материнство — дуже багатозначне та суб’єктивне. Звичайно, воно часто стає важливою частиною нашої ідентичності, що є ще одним фактором, що ускладнює. Додайте до цього кілька модних кампаній (наприклад, «мами за грудне вигодовування», «не годуйте дитину, поки вона сама не захоче»), і ви отримаєте прекрасний правдоподібний міф про те, що є лише один «правильний» спосіб робити будь-що.
Дозвольте мені тут і зараз розвінчати цей міф для вас. Кожна дитина ― унікальна і неповторна… як і кожна мама! Немає «правильного» шляху. Єдине, що потрібне вашій дитині ― їжа, любов і догляд. Який би метод ви не вибрали для поповнення цих потреб, у рамках безпеки, все буде правильно. Так що припиніть порівнювати та відпочиньте, знаючи, що Бог вибрав ВАС бути мамою вашої дитини, і Він дав ВАМ мудрість та силу, необхідні для прийняття рішень щодо вашої дитини та за неї.
Помилка №3: Якби ви більше намагалися, ваша дитина не мала б цих проблем
Не заглиблюючись у широкомасштабні дискусії про природне й навмисне виховання, я хотіла б, щоб ви перестали себе зводити через будь-які проблеми, які можуть виникнути у вашої дитини, чи фізичні, емоційними чи душевні.
Ця помилка особливо обтяжує, тому що ми знаємо, що, як батьки, ми маємо найбільший вплив на наших дітей. Це захоплює, і лякає. Однак не дозволяйте цій обставині навіяти вам брехню про те, що ви контролюєте свою дитину.
Так само, як немає провини Бога в тому, що ми грішимо, також немає вашої провини, коли грішить ваша дитина. Ваша дитина вирішила грішити. Ваша робота — наставляти і дисциплінувати свою дитину, коли він або вона грішить, хоч би як це виглядало в очах ваших рідних. Ось у чому відмінність.
Ми не можемо змінити минуле. Ми можемо впливати лише на те, як ми діємо і реагуємо в сьогоденні, що, як ми сподіваємося, вплине на майбутнє.
Коли ви почуваєтеся пригніченими через проблеми своєї дитини, зупиніться і помоліться. Бог любить вашу дитину (навіть більше, ніж ви самі). Тільки Він змінює серця та уми. Передайте своїх дітей у Його руки і попросіть, щоб Він дав вам мудрість щодо того, як стати такою мамою, яка потрібна вашій дитині сьогодні.
Помилка №4: Успіхи вашої дитини ― пряме відображення вас
Ця помилка походить від попередньої, і вона не менш руйнівна. Коли ми беремо на себе відповідальність за роботу, яку Бог виконує в чиємусь житті (навіть у житті нашої дитини), ми наповнюємося гордістю. У нашу голову стрімко приходять думки про те, що ми можемо впоратися і без Божої допомоги (помилка), і ми продовжуємо покладати на наших дітей очікування щодо самореалізації та бездоганності, які в них не закладені.
Наші спроби спроектувати на наших дітей свої надії та мрії стають для них нищівним тягарем, який вони не повинні нести.
Хіба було б добре, якби наші діти відповідали тим шаблонам, які ми хочемо їх вписати? На щастя, вони у них не вписуються! У Бога для них (і для вас) є плани більші та кращі!
Помічайте їхні успіхи, не приписуючи собі заслуг.
Ваші діти дані вам у борг на короткий час.
Визнайте, де ви взяли на себе відповідальність за роботу Бога! Моліться та поверніть Йому своїх дітей. Попросіть допомоги подивитися на них, як на Його дітей.
Помилка №5: Вам слід прислухатися до кожної поради чи зауваження, які вам зустрічаються
Непрохане зауваження або думка, хоч і викликає роздратування в найсприятливіших обставинах, але молоду маму може зовсім спантеличити.
Погані поради та марні коментарі є всюди, чи виходять вони від мами-блогера, доброї пані в церкві чи ваших батьків. І, з якоїсь причини, вони просто завдають ударів вашому вибору виховання і вашим дітям. Це може бути тому, що ми все ще одержимі тим, щоб робити все правильно.
Мені здається, що я дечому навчилася на власному досвіді сприйняття непроханих зауважень. Я намагаюся залишатися прихильною, зацікавленою та послужливою щодо до інших мам.
Я не ідеальна у цьому.
Я знаю, що, мабуть, і сама робила заяви з погано прикритими припущеннями, які могли бути образливими, але бажаю виявляти благодать іншим, і сподіваюся, що вони виявлять її мені.
Господи, навчи мене допомагати, а не ображати інших матерів чи батьків! Нехай мої слова та дії будуть наповнені Твоєю істиною та благодаттю.
«Материнське почуття провини» — гірше не вигадаєш.
Виховання саме по собі вже досить складне заняття і без зайвого почуття провини за дрібниці, що виникають у процесі. Отже, дозвольте мені ще раз нагадати вам — ви були самим Богом обрані, щоб стати батьком своєї дитини, а це означає, що ви ідеальна мама для свого малюка.
Все, що залишилося, — це молитися Богу за мудрість, благодать, терпіння і проникливість, поки Він працює у вас і через вас заради вашої дитини!
